жовнір

жовнір
Жо́вні́р:
Жо́вняр, жо́внір:
-- солдат [51;52]

Толковый украинский словарь. 2014.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "жовнір" в других словарях:

  • жовнір — (жолнір, жолнѢр, жолнер) воїн, вояк, солдат, жовнір, найманий солдат, ратник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • жовнір — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • жовнірство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • жовнірський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • жовнірський — а, е. Прикм. до жовнір. || Стос. до жовніра, власт. йому …   Український тлумачний словник

  • жовнірство — а, с., іст. Збірн. до жовнір 1) …   Український тлумачний словник

  • жовнірування — я, с. Дія за знач. жовнірувати …   Український тлумачний словник

  • жовнірувати — у/ю, у/єш, недок. Служити жовніром …   Український тлумачний словник

  • жовнірскый — ка, ке, Св. Прикм. до жовнір …   Словник лемківскої говірки

  • жовнірскі — ка, ке, Св. Прикм. до жовнір …   Словник лемківскої говірки

  • жовнір — а, ч. 1) іст.Солдат польської армії. 2) діал. Солдат …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»